В речи, произнесенной на торжественном заседании в Верховной Раде президент Петр Порошенко процитировал несколько строчек из этого стихотворения и спросил: когда это написано?

Лежить земля, тверда, розпечена,
Дощу чека, щоб напоїв…
Мов перед бурею, Донеччина
Мовчить в передчутті боїв.

Стоять під хатами і клунями
В соломі танки й тягачі,
І тільки дальніми відлуннями
Гудуть машини уночі.

Лише на мить засяють фарами,
І знову темно, як було
Та ще засвітяться пожарами
Од бомби ліс а чи село

А вдень в степу здається порожньо
Лиш тужно хилиться ковил
І сипле вітер, наче борошно,
Із гір крейдяних сивий пил.

І у саду, де пахне сотами,
Окопом зранена земля.
Розрита дотами і дзотами
Ліси, городи і поля.

Знамена скучили за славою,
Ждуть, щоб у бій взяли бійці.
І марить парубок Полтавою –
Під Лисичанськом, на Дінці…

Абрам Кацнельсон, 1943 год